Глузування та знущання над дітьми однолітків вже стали частиною шкільного життя. З роками масштаби цього явища тільки збільшуються. На Заході його прийнято називати булінгом.
Багато батьків вважають, що булінг не така серйозна проблема, як вживання школярами заборонених речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків), проте його наслідки можуть бути дуже важкими та тривалими. Багато дітей спеціально уникають відвідування школи, тому що бояться цькування. Булінг негативно впливає не тільки на тих, хто терпить образи і знущання, а й на тих, хто їх завдає.
Нерівність сил агресора та жертви;
Повторюваність насильства;
Гостра емоційна реакція жертви.
Погано вчитися.
Мати занижену самооцінку.
Переживати депресивний стан.
Проявляти агресивність, щоб захистити себе й помститися своїм кривдникам.
Погано вчитись.
Палити та вживати алкоголь.
Скоювати злочини в майбутньому.
Навчайте дітей вирішувати проблеми конструктивно, без агресивності, хваліть їх, коли в них це виходить.
Хваліть їх, коли вони добре поводяться, це допоможе їм підняти самооцінку. Дітям потрібна впевненість у собі, щоб вони могли відстояти свою точку зору.
Спитайте в дітей, як пройшов їх день у школі, уважно вислухайте, що вони розповідають про шкільне середовище, своїх однокласників і проблеми.
Серйозно поставтеся до булінгу. Більшість дітей соромляться розповідати, що їх ображають.
Якщо ви бачите, що когось ображають, обов’язково заступіться за дитину, навіть якщо кривдником є ваш син чи донька.
Закликайте дитину допомагати тим, хто цього потребує.
Нікого не ображайте самі. Якщо дітей ображають удома, вони будуть зганяти злість на інших. Якщо ваша дитина бачить, що ви ображаєте когось іншого, глузуєте над ним або брешете про когось, вона буде чинити так само.
Підтримуйте школу в боротьбі з булінгом.
Більшість дітей соромляться зізнатись у тому, що над ними знущаються. Вони можуть нікому про це не розповідати. Якщо ваша дитина все-таки прийшла до вас по допомогу, поставтесь до цього серйозно. Якщо дитина вперше попросила про допомогу, але до неї не поставилися серйозно, вдруге вона вже до вас не звернеться.
Батьки можуть допомогти дитині не стати жертвою булінгу, тобто здійснити первинну профілактику.
Для цього:
1. Налагодьте стосунки з вчителями та однокласниками, беріть участь в заходах, до яких залучають і батьків. Якщо у вас є незвичне хобі, яке є цікавим дітям, розкажіть про це однокласникам дитини, викликавши тим самим повагу до нього.
2. Допоможіть дитині стати упевненою у собі і знайти друзів. Запрошуйте однокласників дитини, а особливо тих, кому вона симпатизує, якомога частіше до себе в гості. Дитині потрібні люди, які не дадуть її образити.
3. Допоможіть дитині стати членом класного колективу, а не просто ходити на навчання; не налаштовуйте дитину проти шкільних заходів, навіть якщо вони можуть здатися вам непотрібними.
4. У випадку завищеної самооцінки поясніть дитині, що цього не потрібно показувати оточуючим, що у будь-якої дитини є свої недоліки та переваги; і якщо вона досягає успіху в математиці, наприклад, то не обов’язково у неї будуть успіхи у фізкультурі або чомусь іншому
5. Будьте прикладом спокійного, ввічливого ставлення до оточуючих, зберігаючи при цьому особисту автономність та самодостатність.
6. Розкажіть дитині, що не потрібно боятися постояти за себе чи когось іншого.
Важливо діяти!
1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.
3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення.
4. Якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;
5. Якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою.
6. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.
7. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
Потерпілий чи його/її представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).
Процедура подання учасниками освітнього процесу заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти
Усі учасники освітнього процесу у разі виявлення випадків булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб, в обов’язковому порядку протягом дня повідомляють керівника закладу освіти у письмовій формі – заява.
Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. У заяві необхідно вказати:
–прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон;
–навести розгорнутий виклад фактів щодо виявлених випадків булінгу (цькування);
–зазначити дату подання заяви та підписати особисто.
Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000
Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20
Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75
Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103
Національна поліція України 102
Згуртування учнів - важлива задача для класного керівника, оскільки це не лише сприяє формуванню дружніх відносин серед учнів, а й створює сприятливу атмосферу для навчання та розвитку. Ось деякі поради для класних керівників щодо згуртування учнів:
Створення спільних цілей: Залучайте учнів до формулювання цілей класу або групи. Розгляньте, які цілі вони хотіли б досягти впродовж року, і допоможіть їм розробити плани для їх досягнення.
Спільні заходи та проекти: Організовуйте спільні заходи, які сприяють співпраці та взаємодії між учнями. Це може бути спортивні змагання, мистецькі проекти, благодійні акції тощо.
Створення дружніх умов: Забезпечте дружню атмосферу в класі, де кожен учень відчуває себе прийнятим і важливим. Пропагуйте повагу, толерантність та взаємопідтримку.
Формування командної роботи: Залучайте учнів до командної роботи на уроках та поза ними. Розвивайте навички співпраці, взаємодопомоги та обговорення рішень.
Врахування індивідуальних потреб: Будьте уважними до індивідуальних потреб кожного учня. Підтримуйте учнів з різними здібностями та інтересами, створюючи для них можливості для розвитку.
Посилення спільного досвіду: Сприяйте спільним досвідам та згуртованості через спільні подорожі, екскурсії, табори, тощо.
Виявлення та вислуховування думок учнів: Залучайте учнів до вирішення питань, пов'язаних з життям класу. Вислуховуйте їхні думки та ідеї щодо покращення атмосфери в класі.
Заохочення та визнання досягнень: Не забувайте виявляти вдячність та заохочувати досягнення кожного учня, незалежно від їхньої складності чи обсягу.
Згуртування учнів - це процес, який вимагає часу, терпіння та уваги. Проявляйте цінність та зацікавленість у кожному учні, і ви побачите, як ваш клас стає ще більш об'єднаним та успішним.
Додаток до листа
Уповноваженого Верховної Ради
України з прав людини
від____________№_______
Графік роботи: понеділок - п'ятниця з 08.00 до 17.00.
•роз’яснення можливих шляхів повернення дитини або сімей з дітьми на підконтрольну Уряду України територію;
•отримання свідоцтва про народження дитини в умовах воєнного стану або його легалізації, якщо документ отриманий на непідконтрольній території;
•встановлення контакту з дитиною, яку вивіз один із батьків за кордон;
•заповнення форми розшуку дитини або заявки на отримання допомоги дітям, які зазнали травмувань внаслідок війни;
•інші питання, пов’язані з порушеннями прав людини.
•про дитину, яка загубилася;
•про злочин, скоєний проти дитини;
•якщо ви знайшли дитину без супроводу дорослих;
•якщо вам відомі факти депортації дитини;
•про примусову зміну громадянства та документів дитини;
•про інші порушення прав дитини під час війни.
0800-50-17-20 (безкоштовно)
044-299-74-08 (для дзвінків із-за кордону)
hotline@ombudsman.gov.ua
понеділок - четвер з 9:00-13:00, 13:45-18:00
п’ятниця з 9:00-13:00, 13:45-17:00,
вихідні дні — субота, неділя
Адреса: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8
через портал «Діти війни» — сайт: https://childrenofwar.gov.ua/
1.Поради психолога.Детальніше за покликанням: 1.Як батькам та дитині заспокоюватися під час ракетних обстрілів
2. Ресурси позитивного батьківства: як стабілізувати себе та попередити емоційне вигорання.
Як розпізнати емоційне вигорання, як зберегти та збільшити власні ресурси, уникнути чи подолати емоційне вигорання навчає буклет “Ресурси позитивного батьківства: як стабілізувати себе та попередити емоційне вигорання”
Буклет розроблено в межах проєкту, що реалізується Всеукраїнським громадським центром «Волонтер» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.
3. Посібник “Розмови про війну”
Українські діти та підлітки під час війни потребують турботи і уваги дорослих, а, також, зрозумілої інформації про події навколо.
Асоціація психологів Португалії на допомогу батькам, опікунам та педагогам підготувала посібник «Розмови про війну» українською мовою.
Посібник ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ ПРО ВІЙНУ
ДЛЯ БАТЬКІВ ТА ОПІКУНІВ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
4.Для підтримки дітей, особливо з ООП створено телеграм канал
5. «Підтримай дитину»:
6. Як контролювати емоційний стан під час воєнного стану?
7. Чек-лист на канікули:
8. Підтримай дитину:
типові реакції дитини 12-18 років під час травматичних подій
9. Поради від експертів ЮНІСЕФ
1. Розроблено курс підвищення кваліфікації для освітян
«Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення воєнних дій»
2. Методичні рекомендації
3. Підтримка дітей:
4. Як контролювати емоційний стан під час воєнного стану?
5. Як говорити з учнями на складні теми?
Поради для педагогів від психологів проєкту «Підтримай дитину»
Аби уникнути ситуацій, де ви можете стати жертвою кібербулінгу, потрібно дотримуватись наступних настанов:
• Висловлюй у мережі лише ті думки, які міг би сказати, дивлячись в очі співрозмовнику.
• Не вкидай негатив у кіберпростір.
• Підтримуй власну позитивну онлайн-репутацію.
• Не розповідай особисту інформацію незнайомцям. Відомості про тебе на сторінці в соцмережі зроби в налаштуваннях видимими лише для родичів та близьких друзів.
• Проігноруй одиничний випадок кібербулінгу – за таких умов кривдник, найімовірніше, втратить інтерес до тебе.
• Негайно звертайся про допомогу до дорослих, якщо випадки кібербулінгу мали місце вже кілька разів.
• Заблокуй електронні адреси, з яких тобі надійшли повідомлення негативного змісту, або попроси про це дорослого.
• Не реагуй у колективних чатах на коментарі так званих тролів. Розпалювати провокації в мережі – це найчастіше робота, за яку такі люди отримують гроші.
• Жартуй у мережі обережно, адже веселий, на твою думку, жарт комусь може видатися зовсім не смішним або навіть образливим. Відтак наслідки можуть бути непередбачуваними. Найчастіше, саме невдалий жарт є приводом для кібербулінгу.
• Ніколи не вдавайся до цькування чи приниження інших осіб. Будь-яку конфліктну ситуацію необхідно намагатися розв’язати за допомогою спокійного діалогу.
• Надай підтримку жертві нападу, якщо ти випадково став свідком кібербулінгу.
• Пам’ятай, що по інший бік екрана перебувають такі самі люди, як ти – зі своїми поглядами, реакціями та емоціями. Тож у будь-якому спілкуванні поводься толерантно, стримано, ввічливо, керуй своїми емоціями.
Коли і як і як говорити говорити з дитиною про онлайн-ризики :
Як тільки ви дозволяєте дитині користуватись гаджетом.
Допоможіть дитині дізнатись більше про Інтернет та світ довкола за допомогою розвиваючих ігор.
Досліджуйте разом.
Домовтесь про «зони» вдома, де можна використовувати гаджет.
1.Не розповсюджувати особисті дані.
2.Якщо з дитиною трапилась неприємна ситуація, то вона завжди може покластися на батьків.
3.Небезпечно зустрічатись з тими, кого ми знаємо тільки онлайн.
4.Не відповідати на повідомлення, які є неприємними.
5.Ні з ким не ділитись своїм паролем до гаджету та приватної сторінки.
6.Перед завантаженням нового додатку слід запитати дозволу у батьків
• Отримати додаткову інформацію про онлайн-ризики, шкідливий контент через Урядову консультаційну лінію з питань безпеки дітей в Інтернеті - 1545 далі вибрати 3 - анонімно, цілодобово, безкоштовно.
• Анонімно повідомити дитині про те, що сталося з ним або з нею в Інтернеті - зателефонувати на гарячу лінію Ла Страда - 116 111.
• Звернутися дитині до психолога або ж поставити питання з приводу психічного, сексуального або репродуктивного здоров’я через організацію Teenergizer, яка дає консультації “рівний-рівному” і з психологом безкоштовно і конфіденційно:Консультації
• Якщо дитина страждає від кібербулінгу і є потреба отримати допомогу анонімно, то можна скористатися чат-ботом Кіберпес в Telegram та Viber, або зателефонувати на лінію: 0800 505 170
• Отримати додаткову інформацію про онлайн-ризики і як діяти в таких ситуаціях через чат-бот проєкту #stop_sexтинг у Телеграмі - @StopSextingBot
• Довірливі стосунки між батьками та дітьми.
• Розмови про власні переживання після важкого робочого дня чи побаченого в мережі;
• Спільні інтереси та інформаційний простір, наприклад, спільний перегляд фільмів та їх обговорення чи прогулянки без гаджетів;
• Сімейна угода, як можливість врегулювати поведінку дитини в Інтернеті;
• Розвиток навичок цифрової стійкості через: розуміння дитиною, що вона натрапила на шкідливий контент; знання того, що робити, щоб звернутися за допомогою; навчання на власному досвіді; отримання підтримки для відновлення.
1578 – з питань протидії торгівлі людьми;
1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству дітей;
0800505501 (безкоштовно зі стаціонарних);
527 (безкоштовно з мобільних) – з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.
Інформаційна кампанія «Розірви коло» – це частина масштабної програми UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення із протидії та запобігання домашнього та/і гендерно зумовленого насильства в Україні. Кампанія реалізується за підтримки уряду Великої Британії.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв із опраційною системою Windows 10 можна за такою послідовністю дій:
1) перейдіть з меню Пуск в розділ «Облікові записи користувачів»;
2) у категорії «Сімя та інші користувачі» натисніть «Додати члена сімї»;
3) операційна система на вибір запрпонує створити профіль для дитини або дорослого;
4) обравши відповідний пункт, введіть адресу електронної пошти. Для підтвердження адреси зайдіть в папку вхідних повідомлень електронної пошти.
Важливо: операційна система не дозволить активувати «батьківський контроль» для локального облікового запису. Створіть новий профіль для кожного користувача, якого належить контролювати.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв з операційною системою Android можна за такою послідовністю дій:
1) відкрийте програму «Play Маркет»;
2) у лівому верхньому кутку екрану натисніть на значок «меню» і виберіть «Установки» - «Батьківський контроль»;
3) увімкніть означену функцію;
4) обмежте доступ до налаштувань «батьківського контролю», встановивши PIN-код;
5) встановіть такі фільтри: «Додатки, ігри, фільми і серіали. Виберіть максимально допустиме вікове обмеження для контенту», «Музика і книги».
Важливо: «батьківський контроль» діє тільки на тому пристрої, де ви його налаштували. При необхідності ввімкніть його на іншому пристрої, знову виконавши наведені вище інструкції.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв «iPhone», «iPad», «iPod touch» можна за такою послідовністю дій:
1) перейдіть в меню «Налаштування» - «Основні» - «Обмеження».
2) покрутіть вниз і натисніть «Обмеження», а потім «Включити обмеження».
3) створіть пароль функції «Обмеження». Код-пароль обмежень необхідний для зміни налаштувань або відключення обмежень.
Крім того, на сайитах підтримки від виробників можна отримати додаткову інформацію щодо принципів роботи та точного налаштування функції «батьківського контролю».
1) Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини (Пн.-Пт. з 12.00 до 16.00):
0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних);
16 111 (безкоштовно з мобільних).
2) Онлайн консультація для підлітків в Teenergizer
3) Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, куди звертатись за допомогою.
Адміністративна відповідальність за булінг КУАпП доповнено статтею 1734 «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу», якою конкретно визначено відповідальність. Рада змінила Кодекс про адмінправопорушення. У статтю 172 (дрібне хуліганство) додали штрафи за цькування.
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння (якщо воно скоєно вперше), передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння (якщо воно скоєно не вперше), передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.